Ячмінь ярий вирощують в Україні як продовольчу, кормову й технічну культуру. Проте, за обсягом використання його продукції в народному господарстві він є насамперед однією з цінних зерно-фуражних культур, частка якої в балансі концентрованих кормів є значною. Ячмінь є важливою продовольчою культурою. Із зерна скловидного крупнозернистого дворядного ячменю виробляють перлову та ячмінну крупу, у складі якої міститься 9-11 % білку та 82-85 % крохмалю.
При недостатньому вмісті мікроелементів в ґрунті, вносять їх при підготовці насіння або під час вегетації обприскуючи посіви. На дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах мікроелементи вносять при вмісті: бору — менше 0,3 мг, міді -1,5 мг, марганцю — 30 мг і цинку — менше 0,7 мг на 1 кг ґрунту. Обов’язковим є внесення мікроелементів на змитих ґрунтах. Бор ефективний на вапнякових ґрунтах з нейтральною реакцією, молібден — на кислих (рН менше 5,2), мідь — на торфових, цинк — на ґрунтах з високим вмістом рухомого фосфору. При обробці насіння на 1 т зерна витрачають 100 г бору, 300 г міді, 180 г марганцю, 120 г цинку, в перерахунку на суху речовину. Мікроелементи вносять також під час вегетації одночасно з фунгіцидами чи інсектицидами.
Магній (Mg) — бере участь у синтезі АТФ — носія енергії в рослинах, входить до складу хлорофілу та активує фотосинтетичну діяльність, процес дихання, забезпечує перетворення азоту в білки, переносить фосфор в органи рослин. Підвищує урожайність. Нестача магнію особливо проявляється на ґрунтах легкого гранулометричного складу. Основні симптоми – міжжилковий хлороз (світло-зелені плями) листя.
Марганець (Мn) — впливає на проходження процесів фотосинтезу, дихання, синтезу білків, вуглеводів та азотного обміну; поліпшує використання рослинами як нітратного, так і амонійного азоту; сприяє синтезу та підвищенню вмісту цукрів у листках озимої пшениці, забезпечуючи вищу морозо- і зимостійкість, підвищує врожайність. Найбільше засвоюється марганець від фази кущіння до колосіння.
Мідь (Сu) — позитивно впливає на фотосинтез та синтез білка, формування генеративних органів, стійкість до грибкових та бактеріальних хвороб, збільшує стійкість до вилягання, посухо- та жаростійкість, зимостійкість рослин; сприяє кращому засвоєнню азоту. Нестача міді зумовлюється високими нормами мінеральних добрив, вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря. Пшениця дуже чутлива до нестачі міді, особливо при підвищенні норми внесення азотних добрив до 90-120 кг/га і більше.
Бор (B) — відіграє важливу функцію у синтезі вуглеводів, їх перетворенні і перенесенні, а також в окислювально-відновлювальних процесах, білковому і нуклеїновому обміні, синтезі стимуляторів росту, зумовлює активність ферментів, осмотичні процеси, нагромадження у рослинах вітамінів; сприяє синтезу хлорофілу та асиміляції С02; підвищує посухо- і солестійкість.
Цинк (Zn) — бере участь у багатьох фізіологічних процесах, що відбуваються в рослині, зокрема у фотосинтезі, синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів тощо, в окислювально-відновлювальних процесах, обміні вуглеводів, ліпідів, фосфору, сірки. За рахунок стабілізації дихання при зміні температурних умов цей мікроелемент підвищує жаро-, посухо- та морозостійкість рослин, вміст білка, стійкість до ураження хворобами. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми азоту, фосфору і вапна і низька температура ґрунту.
Молібден (Мо) — бере участь у синтезі амінокислот і білків, регулює процес трансформації азоту в рослині, активізує проходження окислювально-відновлювальних процесів у рослинах, бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу. Підвищує вміст білка в продукції. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах. Він сприяє засвоєнню азоту і фосфору, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза.
Залізо (Fe) — споживається рослинами в найбільшій кількості (виноситься від 0,6 до 9,0 кг/га). Залізо відіграє важливу роль в окислювально-відновлювальних реакціях як компонент ферментів, забезпечує синтез хлорофілу, без заліза хлорофіл не синтезується. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах видно міжжилковий хлороз. Має велике значення для проходження процесів дихання. Характеризується фунгіцидними властивостями. Перешкоджає засвоєнню заліза висока вологість ґрунту.
Позакореневе підживлення добривами ЯРИЛО Зерновий впливає на підвищення врожайності, поліпшенню процесів фотосинтезу, обмінних реакцій та стійкості, впливу окремих мікроелементів на підвищення стійкості рослин проти хвороб.
| Добрива „ЯРИЛО” | ||||||||||||
| – це комплексні добрива, що містять оптимальний набір і збалансовану кількість мікроелементів в доступній для рослин хелатній формі, хімічний склад якого повністю відповідає потребам культури. | ||||||||||||
| Добриво | Склад добрива, г/л | |||||||||||
| N | Р2О5 | К2О | MgO | SО3 | Fe | Mn | B | Zn | Cu | Mo | ||
| ЯРИЛО Зерновий | 80,0 | — | — | 52,0 | 38,0 | 1,4 | 10,0 | 4,0 | 2,0 | 15,0 | 0,05 | |
| ЯРИЛО Активний старт | 60,0 | 120,0 | 60,0 | — | 4,4 | 1,4 | 0,5 | 0,3 | 0,7 | 0,5 | 0,05 | |
| ЯРИЛО Ефективний налив | 2,2 | 85,0 | 200,0 | — | 5,3 | 0,5 | 2,0 | 1,0 | 0,6 | 0,6 | 0,05 | |
| ЯРИЛО Продуктивний ріст | 60,0 | 85,0 | 110,0 | — | 5,3 | 0,5 | 2,0 | 1,0 | 0,6 | 0,6 | 0,05 | |
Позакореневе підживлення добривами „ЯРИЛО” сприяє:
- підвищенню життєздатності насіння;
- стимулюванню росту та розвитку рослин;
- посиленню стійкості рослин до хвороб;
- зростанню продуктивної кущистості;
- покращенню якості зерна ;
- формуванню насіння з більш високими посівними властивостями;
- збільшенню урожайності культури на 10-15 %.
Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення комплексними добривами для ячменю ярого
| № | Фаза розвитку | Препарат | Норма внесення, л(кг)/га(т) | Значення |
| 1 | Обробка насіння | ЯРИЛО Активний старт + ЯРИЛО Продуктивний ріст | 0,5+0,5 | підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) |
| 2 | Початок кущення | ЯРИЛО Активний старт | 2-3 | зміцнення кореневої системи;посилення кущення; |
| 3 | Кущення | ЯРИЛО Зерновий | 2-4 | інтенсивне збільшення площі листової поверхні та зміцнення кореневої системи; |
| 4 | Вихід в трубку | ЯРИЛО Продуктивний ріст | 2-3 | |
| 5 | Початок колосіння | ЯРИЛО Ефективний налив | 3-4 | підвищення врожайності та покращення показників якості зерна ; підвищення стійкості рослин до хвороб |
Позитивні результати отримані як за одночасного так і за вибіркового застосування добрив.
Добрива ЯРИЛО є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.
Результати досліджень Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН
Врожайність та якісні показники ячменю ярого сорту Барвистий залежно від регламентів підживлень мікродобривами «Ярило»тм у 20014році.
| Варіанти | Урожайністьт/га | Білок% |
| Контроль | 4,42 | 9,2 |
| Кущення: Ярило зерновий 3 л/га | 4,72 | 9,9 |
| Вихід в трубку: Ярило продуктивний ріст 2 л/га | 4,83 | 9,9 |
| Початок колосіння: Ярило ефективний налив 3 л/га | 5,05 | 9,9 |
| Кущення: Ярило зерновий 3 л/га+вихід в трубку Ярило продуктивний ріст 2 л/га+Ярило ефективний налив 3 л/га | 5,53 | 9,5 |