Розробка та виробництво комплексних мікродобрив "Ярило"

тел. (044) 360-25-04, (067) 323-09-79.
agrooptimization@gmail.com

Сорго

Сорго — хлібна, технічна і кормова культура. Зерно містить 61-68 % крохмалю, 7,8-16,7 % білку, 1,7-6,5 % жиру, характеризується високим вмістом клітковини. З нього виробляють борошно, крупу, спирт, крохмаль та інше. Із стебел цукрового сорго (містить до 18 % цукру) отримують патоку (сорговий мед). Зерно і зелену масу використовують на корм великій рогатій худобі. Солома використовується як сировина для виробництва паперу, картону, плетених виробів, віників, нею вкривають дахи, використовують на паливо. З сухих стебел деяких видів отримують червону фарбу для обробки шкір. Сорго відрізняється легкою пристосовністю до ґрунтових і кліматичних умов, теплолюбне, посухостійке, добре переносить підвищену концентрацію солей в ґрунті.

sorgo

В Україні є 5 видів сорго, з них культивуються 4, переважно в південних частинах країни (Степ, але може вирощуватися і в умовах Лісостепу і є однією з найбільш перспективних зернофуражних культур у цій зоні).

Сорго витримує повторні посіви і може тривалий час вирощуватись на постійному місці. Вимогливість сорго до добрив, як і кукурудзи, досить висока. Добре реагує на внесення повного мінерального добрива з розрахунку, кг/га: N45-60P45-60K45-60. На чорноземах сорго більш чутливе до фосфорних добрив, на каштанових ґрунтах — азотно-фосфорних. Підвищені дози азотних добрив сприяють накопиченню в зеленій масі сорго отруйних ціаністих речовин, що необхідно враховувати при вирощуванні сорго на зелений корм.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих — доступність його висока.

Цинк (Zn) Під впливом цинку підвищується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин. Велике значення цинку в окисно-відновних реакціях дихання, у регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК.

Цинк позитивно впливає на жаростійкість рослин і формування зернівок в умовах суховіїв, де він сприяє нагромадженню в квітках органічних кислот, як захисних речовин. Крім того, цей елемент підвищує холодостійкість рослин.

За нестачі цинку порушується синтез білку і його вміст у рослинах зменшується. Це пояснюється тим, що за його нестачі в рослинах нагромаджуються аміди та амінокислоти, тобто розчинні азотні сполуки. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми фосфору і вапна, низька температура ґрунту.

Залізо (Fe) Залізо бере активну участь у процесах обміну речовин в рослинному організмі, входить до складу ферментів, активізує дихання, впливає на утворення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, що перш за все беруть учать в окисно-відновних реакціях, це — пероксидаза, каталаза, цитохромоксидази, НАД-Н-ци-тохром-С редуктаза. Ключове положення цитохромів (залізовмісних білково-порфіринових сполук) в обміні речовин пов’язане з транспортом електронів від дихального субстрату до молекулярного кисню.

Системи цитохромів – невід’ємна частина складного механізму фотосинтезу. На відміну від цитохромів, залізовмісний білок фередоксин, також є носієм електронів, містить залізо, неміцно пов’язане з сіркою по типу сульфіду. За допомогою фередоксину здійснюється фосфорилювання, при якому енергія світла перетворюється на хімічну енергію, що накопичується в АТФ і НАДФ. Характеризується фунгіцидними властивостями для рослин. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах відмічається хлороз. Перешкоджає засвоєн¬ню заліза висока вологість ґрунту.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення сорго комплексними добривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га Значення
1 Обробка насіння «Ярило» Активний Старт 1-2 Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.
2 3-4 листки «Ярило» Зерновий 2-3 Зміцнення кореневої системи; підвищення продуктивної кущистості і як наслідок — зростання урожайності збільшення площі листової поверхні; підвищення стійкості рослин до хвороб.
«Ярило» Активний Старт 1-2
3 Кущення «Ярило» Зерновий 2-3 Інтенсивне збільшення площі листової поверхні (підвищення чистої продуктивності фотосинтезу на 10-40%) та як наслідок підвищення врожайності, зміцнення кореневої системи.
«Ярило» Продуктивний ріст  1-3
4 Викидання волоті «Ярило» Зерновий 2-3 Підвищення врожайності та покращення показників якості зерна (утворення масивної волоті).

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

Вміст поживних елементів у добривах «Ярило» та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування добрив «Ярило» сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб;
  • зростанню продуктивної кущистості;
  • підвищенню жаростійкості та посухостійкості рослин;
  • збільшенню зеленої маси (за вирощування культури на зелений корм);
  • покращенню якості зерна;
  • збільшенню урожайності культури на 10-15 %.
Добриво Склад добрива,  г/л
N Р2О5 K2О MgO SО3 Fe Mn B Zn Cu Mo SiO2
«Ярило» Зерновий 80 52 38 1,4 10 4 2 15 0,05
«Ярило»  Активний Старт 60 120 60 4,4 1,4 0,5 0,3 0,7 0,5 0,05
«Ярило» Продуктивний ріст 60 85 110 5,3 0,5 2 1 0,6 0,6 0,05 0.5

Застосування добрив «Ярило» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

Сорго найбільш чутливе до мікроелементів: марганцю, цинку, заліза, молібдену; менш чутлива ця культура до забезпеченості – міддю, слабко реагує на – бор і сірку.Добрива «Ярило» є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

~ Прайс ~

Створено: 2015-01-17