Соняшник – це основна олійна культура України. На формування 1 т насіння і відповідної кількості вегетативних органів соняшник виносить з ґрунту 40-55 кг N, 15-25 кг P2O5, 100-150 кг K2O та велику кількість мікроелементів. Він є калієфільною культурою, здатною засвоювати фосфор і калій з важкорозчинних сполук ґрунту і добрив. Має добре розвинену кореневу систему, яка проникає на глибину 3-4 м, а у горизонтальному напрямку — на 0,8-1,2 м. Це дає змогу рослинам засвоювати вологу та елементи живлення з глибоких шарів ґрунту.

Соняшник є культурою, вимогливою до сівозміни. Проте, дуже часто його висівають на одному полі через кожні 3-4 роки, що призводить до появи симптомів дефіциту мікроелементів і зниження продуктивності культури. Критичними фазами у потребі культури в мікроелементах є фази поява 6-8 пари листків та цвітіння. Культура дуже чутлива до нестачі бору, особливо під час посухи та на карбонатних ґрунтах.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  — доступність його висока. Найкраще вносити у період найбільшого розвитку листкової поверхні і у фазі бутонізації. Це другий за своїм значенням мікроелемент для ріпаку.

Цинк (Zn) Під впливом цинку підвищується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин. Велике значення цинку в окисно-відновних реакціях дихання, у регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК.

Цинк позитивно впливає на жаростійкість рослин і формування зернівок в умовах суховіїв, де він сприяє нагромадженню в квітках органічних кислот, як захисних речовин. Крім того, цей елемент підвищує холодостійкість рослин.

За нестачі цинку порушується синтез білку і його вміст у рослинах зменшується. Це пояснюється тим, що за його нестачі в рослинах нагромаджуються аміди та амінокислоти, тобто розчинні азотні сполуки. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми фосфору і вапна, низька температура ґрунту.

Залізо (Fe) Залізо бере активну участь у процесах обміну речовин в рослинному організмі, входить до складу ферментів, активізує дихання, впливає на утворення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, що перш за все беруть учать в окисно-відновних реакціях, це — пероксидаза, каталаза, цитохромоксидази, НАД-Н-ци-тохром-С редуктаза. Ключове положення цитохромів (залізовмісних білково-порфіринових сполук) в обміні речовин пов’язане з транспортом електронів від дихального субстрату до молекулярного кисню. Системи цитохромів – невід’ємна частина складного механізму фотосинтезу. На відміну від цитохромів, залізовмісний білок фередоксин, також є носієм електронів, містить залізо, неміцно пов’язане з сіркою по типу сульфіду. За допомогою фередоксину здійснюється фосфорилювання, при якому енергія світла перетворюється на хімічну енергію, що накопичується в АТФ і НАДФ. Характеризується фунгіцидними властивостями для рослин. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах відмічається хлороз. Перешкоджає засвоєн­ню заліза висока вологість ґрунту. 

 Потреба культури у мікроелементах задовільняється за рахунок проведення позакореневих підживлень. Їх розпочинають проводити після утворення 4-5 пар листків, коли відбувається інтенсивний ріст рослин і закладаються кошики. Найкраще застосовувати мікродобрива у вигляді хелатів і поєднувати їх внесення з обробкою посівів пестицидами. Цей захід гарантовано забезпечує рослини мікроелементами у найдоступніших формах у критичний період розвитку, що стимулює коренеутворення і закладання кошика, а відповідно і підвищення продуктивності рослин.

Позакореневе підживлення мікродобривами „ ЯРИЛО” сприяє:

• підвищенню життєздатності насіння;
• стимулюванню росту та розвитку рослин;
• зміцненню кореневої системи;
• активному наростанню вегетативної маси;
• посиленню стійкості рослин до хвороб, особливо спричинених грибами;
• закладанню репродуктивних органів з більшою кількістю квіток у кошику та більшою кількістю кошиків;
• більш рівномірному розвитку та достиганню врожаю;
• зростанню вмісту олії в насінні до 3%;
• збільшенню урожайності культури на 10-20 %;
• подовження лежкості насіння.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення комплексними мікродобривами для соняшнику

Позитивні результати отримані як за одночасного так і за вибіркового застосування мікродобрив.

Мікродобрива ЯРИЛО є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.  

Результати досліджень Інституту агроекології і природокористування НААН України  

Урожайність та якість соняшника гібриду Сонячний настрій при застосуванні добрива-біоактиватора «Активний старт» Ярило ^тм   ,2014 р.

~ Прайс ~