Розробка та виробництво комплексних мікродобрив "Ярило"

тел. (044) 360-25-04, (067) 323-09-79.
agrooptimization@gmail.com

Рис

Рис — одна з найважливіших круп’яних культур родини злакових. З рисового зерна виготовляється крупа і крохмаль, а з рисових зародків – масло. Рис є джерелом складних вуглеводів (78%), білків (7-8%), а також містить клітковину (3%) і мінеральні речовини (незначна кількість фосфору, цинку, заліза, кальцію і йоду), вітаміни групи В (тіамін-В1, рибофлавін-В2, ніацін-В3, В6). В Україні традиційно зоною вирощування рису вважається північна частина Кримського півострова (де виробляється 67% від загального виробництва в Україні), Херсонська і Одеська області, а також заплава Дунаю, які достатньо забезпечені світловими і тепловими ресурсами.

1121-basmati-rice

Рис є одною з найбільш продуктивних злакових культур. Головними чинниками формування продуктивності цієї культури є: сучасні високопродуктивні сорти, зрошення та збалансоване мінеральне живлення. Зрошення часто проводиться за схемою «вкороченого затоплення», де мінеральне живлення є лімітуючим, тому 30-40%  мікроелементів вноситься за рахунок позакореневого підживлення рослин.

Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів, призводить до розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  — доступність його висока.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя — хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи — реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення рису комплексними добривами «Ярило»

Фаза розвитку

Препарат

Норма внесення, л/га(т)

Значення

1

Обробка насіння

«Ярило» Активний Старт

2,0

Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.

2

Кущення

«Ярило» Зерновий

2,0

Прискорення росту вторинної кореневої системи рослин та вегетативної маси, поліпшення укорінення, стимулювання кущіння, підвищення інтенсивності фотосинтезу, позитивно впливає на розвиток рослин; підвищення стійкості рослин до  хвороб; підвищення урожайності.

«Ярило» Продуктивний ріст

2,0

3

Вихід в трубку – викидання волоті

«Ярило»  Ефективний налив

2,0-4,0

Підвищення кількості продуктивних гілок, виповненості та ваги зерен у волоті, вміст білку та крохмалю в них.

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «Ярило» Мідь та «Ярило» Марганець

Вміст поживних елементів у добривах „Ярило” та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування добрив „Ярило”сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • прискоренню росту та розвитку рослин;
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню маси зернівок;
  • підвищенню врожайності культури на 10-15%;
  • поліпшенню показників якості зерна (підвищення вмісту білку та вуглеводів).
Добриво Склад добрива,  г/л
N Р2О5 K2О MgO SО3 Fe Mn B Zn Cu Mo
«Ярило» Зерновий

80,0

52,0

38,0

1,4

10,0

4,0

2,0

15,0

0,05

«Ярило» Активний Старт

60,0

120,0

60,0

4,4

1,4

0,5

0,3

0,7

0,5

0,05

«Ярило» Мідь

75,0

«Ярило» Марганець

100,0

Застосування добрив «Ярило» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

Добрива «Ярило» є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

~ Прайс ~

Створено: 2015-01-17