Рис — одна з найважливіших круп’яних культур родини злакових. З рисового зерна виготовляється крупа і крохмаль, а з рисових зародків – масло. Рис є джерелом складних вуглеводів (78%), білків (7-8%), а також містить клітковину (3%) і мінеральні речовини (незначна кількість фосфору, цинку, заліза, кальцію і йоду), вітаміни групи В (тіамін-В1, рибофлавін-В2, ніацін-В3, В6). В Україні традиційно зоною вирощування рису вважається північна частина Кримського півострова (де виробляється 67% від загального виробництва в Україні), Херсонська і Одеська області, а також заплава Дунаю, які достатньо забезпечені світловими і тепловими ресурсами.
Рис є одною з найбільш продуктивних злакових культур. Головними чинниками формування продуктивності цієї культури є: сучасні високопродуктивні сорти, зрошення та збалансоване мінеральне живлення. Зрошення часто проводиться за схемою «вкороченого затоплення», де мінеральне живлення є лімітуючим, тому 30-40% мікроелементів вноситься за рахунок позакореневого підживлення рослин.
Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.
Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів, призводить до розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.
Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.
Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.
Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих — доступність його висока.
Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя — хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи — реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.
Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.
Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення рису комплексними добривами «Ярило»
№ |
Фаза розвитку |
Препарат |
Норма внесення, л/га(т) |
Значення |
1 |
Обробка насіння |
«Ярило» Активний Старт |
2,0 |
Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку. |
2 |
Кущення |
«Ярило» Зерновий |
2,0 |
Прискорення росту вторинної кореневої системи рослин та вегетативної маси, поліпшення укорінення, стимулювання кущіння, підвищення інтенсивності фотосинтезу, позитивно впливає на розвиток рослин; підвищення стійкості рослин до хвороб; підвищення урожайності. |
«Ярило» Продуктивний ріст |
2,0 |
|||
3 |
Вихід в трубку – викидання волоті |
«Ярило» Ефективний налив |
2,0-4,0 |
Підвищення кількості продуктивних гілок, виповненості та ваги зерен у волоті, вміст білку та крохмалю в них. |
Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.
Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).
За потреби рекомендується додатково вносити «Ярило» Мідь та «Ярило» Марганець
Вміст поживних елементів у добривах „Ярило” та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.
Застосування добрив „Ярило”сприяє:
- підвищенню життєздатності насіння;
- прискоренню росту та розвитку рослин;
- зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
- підвищенню стійкості рослин до хвороб;
- збільшенню маси зернівок;
- підвищенню врожайності культури на 10-15%;
- поліпшенню показників якості зерна (підвищення вмісту білку та вуглеводів).
Добриво | Склад добрива, г/л | ||||||||||
N | Р2О5 | K2О | MgO | SО3 | Fe | Mn | B | Zn | Cu | Mo | |
«Ярило» Зерновий |
80,0 |
— |
— |
52,0 |
38,0 |
1,4 |
10,0 |
4,0 |
2,0 |
15,0 |
0,05 |
«Ярило» Активний Старт |
60,0 |
120,0 |
60,0 |
— |
4,4 |
1,4 |
0,5 |
0,3 |
0,7 |
0,5 |
0,05 |
«Ярило» Мідь |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
75,0 |
— |
«Ярило» Марганець |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
100,0 |
— |
— |
— |
— |
Застосування добрив «Ярило» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.
Добрива «Ярило» є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.