Розробка та виробництво комплексних мікродобрив "Ярило"

тел. (044) 360-25-04, (067) 323-09-79.
agrooptimization@gmail.com

Пекінська капуста

Капуста пекінська — Однорічна перехреснозапильна рослина. Вона має високу поживну цінність, а за білково-амінокислотним складом вона випереджає інші капустяні рослини. У ній містяться вуглеводи, пектинові і азотисті речовини (0,5-1,6%), клітковина (0,8-2,5%), а також 6,1-8,6% сухої речовини. Особливо вона багата вітамінами: А (каротин) — 0,6-2,5 мг на 100 г, В1 — 0,06, В2 -0,03, РР — 0,35. Вітаміну С ця капуста накопичує в два рази більше, ніж салат листовий (до 80 мг на 100 г). У листі виявлено значну кількість сирого білка. За його вмістом капуста пекінська випереджає білокачанну майже в два рази. Багатий цей вид капусти мінеральними солями кальцію, калію, заліза, фосфору, натрію, а також мікроелементами (алюміній, ванадій, мідь, марганець, молібден, нікель, стронцій, титан, хром, цирконій). В капусті пекінській виявлена фолієва кислота, яка необхідна для посилення імунної системи. Вона також стимулює утворення еритроцитів і лейкоцитів у крові.

pekinskaja_kapusta.jpg

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення пекінської капусти комплексними мікродобривами «Ярило» знаходяться в стадії розробки.

За потреби рекомендується додатково вносити «Ярило» Марганець та «Ярило» Молібден.

Вміст поживних елементів у добривах „Ярило” та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив „Ярило” сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння (прискорення його проростання на 10-16 діб);
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • підвищенню приживання розсади за розсадного способу вирощування;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб (борошниста роса, плямистість та ін.);
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню якості (зростає вміст вітамінів, знижується вміст нітратів);
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%;
  • подовженню терміну зберігання зеленної продукції.

Мікродобрива «Ярило» є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Підвищена скоростиглість зеленних культур надає їм особливої цінності. Рослини за короткий час формують велику масу зелені (за 20-50 днів), тому виносять з ґрунту багато поживних речовин. Коренева система цих культур мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення їх макро- і  мікроелементами. За недостатньої забезпеченості рослин поживними речовинами  неможливо отримати високі врожаї, а тому проведення позакореневих підживлень є важливим і ефективним заходом у технології вирощування зеленних культур.

Бор (B)  Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору — 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя — хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи — реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Мідь (Сu) Мідь відіграє важливу роль  в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  — доступність його висока.

Застосування мікродобрив «Ярило» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

~ Прайс ~

Створено: 2015-01-20