Льон — одна з основних технічних культур та основна прядивна культура України, що дає волокно й олію для різних галузей промисловості, але й також важлива харчова й лікарська рослина. За вирощування льону одержують три цінних види продукції: високоякісне волокно, олію і технічну сировину (кострицю). Волокно характеризується високими технологічними властивостями — міцністю, гнучкістю, тониною.

За міцністю воно в два рази перевищує бавовняне і в три рази — шерстяне. З нього виготовляють багато побутових, технічних, тарних і пакувальних тканин. Вони міцні, стійкі проти гниття, мають високі гігієнічні якості. Насіння льону містить слизисті речовини (близько 12%), пектин, жирну олію (30-40%), складену із гліцеридів ліноловатої (35-40%), ліноленової (25-35%) та олеїнової (15-20%), пальмітинової і стеаринової кислот, ціаногеновий глікозит лінамарин (1,5%), ензим лінамаразу, до 20-25 % протеїнів, цукри, каротин тощо. Насіння містить 35-42% олії (йодне число 165-192) і близько 25% білкових речовин. Олію широко використовують у харчовій, лакофарбовій, миловарній, паперовій, електротехнічній промисловостях та в медицині.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих — доступність його висока.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Цинк (Zn) Під впливом цинку підвищується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин. Велике значення цинку в окисно-відновних реакціях дихання, у регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК.

Цинк позитивно впливає на жаростійкість рослин і формування зернівок в умовах суховіїв, де він сприяє нагромадженню в квітках органічних кислот, як захисних речовин. Крім того, цей елемент підвищує холодостійкість рослин.

За нестачі цинку порушується синтез білку і його вміст у рослинах зменшується. Це пояснюється тим, що за його нестачі в рослинах нагромаджуються аміди та амінокислоти, тобто розчинні азотні сполуки. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми фосфору і вапна, низька температура ґрунту.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення льону комплексними добривами

№	Фаза розвитку	Препарат	Норма внесення, л/га	Значення
1	Обробка насіння	«Ярило» Активний Старт	2	Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість).
2	Фаза «ялинки» висота рослин 5-10 см, 5-6 пар справжніх листочків	«Ярило» Активний Старт	1-2	Зміцнення кореневої системи;підвищення стійкості рослин до хвороб; збільшення урожайності.
		«Ярило» Олійний	2-3
3	Бутонізація	«Ярило» Олійний	2-3	Підвищення врожайності та покращення показників якості волокна та насіння (в цей час утворюється основна частина волокон).
		«Ярило» Продуктивний ріст	1-2

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «Ярило» Бор та «Ярило» Марганець

Вміст поживних елементів у добривах «Ярило» та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування добрив «Ярило» сприяє:

• підвищенню життєздатності насіння;
• стимулюванню росту та розвитку рослин;
• посиленню стійкості рослин до хвороб;
• підвищенню стійкості рослин до вилягання;
• покращенню якості насіння та волокна;
• збільшенню урожайності культури на 10-15 %.

Добриво	Склад добрива, г/л
	N	Р2О5	К2О	MgO	SО3	Fe	Mn	B	Zn	Cu	Mo	Co
«Ярило» Олійний	80	—	—	34	24	1	10,0	10,0	5	1,5	0,15	0,004
«Ярило» Активний Старт	60	120	60	0,2	10	1,4	1	0,2	2,2	2,5	0,055	—
«Ярило» Продуктивний ріст	—	100	200	—	5	0,5	2	0,75	0,6	0,6	0,05	—
«Ярило» Бор	—	—	—	—	—	—	—	120	—	—	—	—
«Ярило» Марганець	—	—	—	—	—	—	100	—	—	—	—	—

Льон має стрижневу кореневу систему, головний корінь проникає у ґрунт на глибину більше 1 м. Льон характеризується слабким розвитком кореневої системи, яка не перевищує 9-15% надземної маси рослини. Льон дуже чутливий до доз мінеральних добрив. Їх установлюють відповідно до родючості ґрунту, попередника, внесених під нього добрив.

З урожаєм соломи 50 ц/га (10 ц/га волокна) льон виносить з ґрунту 75-80 кг азоту, 25-30 кг фосфору, 35-40 кг калію, 50-70 г бору, 60-70 г міді, 320-340 г марганцю, 310-340 г цинку, 5-6 г кобальту. Під льон найчастіше вносять повне мінеральне добриво з таким співвідношенням азоту, фосфору і калію: на бідних азотом ґрунтах — 1:2:2 при дозі азоту 45 кг/га; на багатших — 1:3:3 або 1:3:4 при дозі азоту 30 кг/га. Надлишок азоту за умов доброго забезпечення вологою може викликати вилягання стеблостою, а за посушливої погоди — підгорання рослин. Льон негативно реагує на хлор. Внесення на 1 га 1кг бору зменшує ураженість рослини бактеріозом до 16 разів, особливо на свіжо провапнованих ґрунтах. Безпосередньо під льон вапно вносити не слід. Льон повинен іти третьою культурою після вапнування.

Застосування добрив «Ярило» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

Добрива «Ярило» є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

~ Прайс ~