Розробка та виробництво комплексних мікродобрив "Ярило"

тел. (044) 360-25-04, (067) 323-09-79.
agrooptimization@gmail.com

Коренеплоди

Коренеплоди – це овочі, в яких є їстівним потовщений стрижневий корінь. Представлені морквою, буряком, редькою та іншими культурами та умовно поділяються на овочі типу моркви, типу буряка та типу редьки. Харчова цінність коренеплодів обумовлена високим вмістом компонентів: азотистих речовин від 0,4% (ріпа) до 3,5% (буряк), вітаміну С — від 0,2мг% (редька) до 60мг% (ріпа), вуглеводів (6-9% у моркві і столових буряках), мінеральних солей (0,7-1,0%), вітамінів, клітковини (0,5-2%).

Буряки цукрові містять значну кількість цукрів (9% сахарози), мінеральні речовини (солі фосфору, кальцію, магнію, заліза, кобальту), пектину, вітаміни С, В, РР.

Морква дуже цінний продукт харчування, оскільки має цілий комплекс вітамінів: С, В1, В2, В6, В12, D, Е, К, Р, РР, пантотенову і фолієву кислоти, велику кількість каротину (до 9 мг %), від вмісту якого залежить її колір, а також біологічно-активні речовини — фітонциди, мінеральні солі (кобальт, калій, залізо, мідь, фосфор, кальцій, йод, бром та ін.), ферменти, полісахариди (пектини, клітковина), багато цукрів (до 15%), які легко засвоюються, органічні кислоти, флавоноїди, ефірні олії, що зумовлюють специфічний аромат моркви.

Редька — коренеплід з гірко-гострим смаком і специфічним запахом, зумовленим ефірними оліями і глікозидами. В ній міститься цукор (6%), вітамін С, багато солей калію.

carrots1

Коренеплоди виносять багато елементів живлення і є дуже чутливими до проведення позакореневих підживлень. Особливу потребу відчувають до дефіциту магнію (Mg), марганцю (Mn) і бору (B). До того ж, на Поліссі і в західних районах Лісостепу під коренеплоди вносять мідні, цинкові й кобальтові мікродобрива.

На утворення 1 т коренеплодів і відповідної кількості гички з 1 га з ґрунту виноситься багато кальцію, магнію (Mg) – 1,5-2,0 кг, сірки, марганцю (Mn) – 0,015-0,02 кг, бору (B) – 0,01 кг та інших мікроелементів.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення коренеплодів комплексними добривами «Ярило» знаходяться в стадії розробки.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «Ярило» Марганець.

Вміст поживних елементів у добривах „Ярило” та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування добрив „Ярило” сприяє:

  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • зміцненню кореневої системи і активному наростанню вегетативної маси;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню маси і розміру коренеплодів;
  • покращенню якості коренеплодів (підвищенню вмісту сухої речовини, цукрів, вітаміну С, каротину та зниженню надлишкового вмісту нітратів);
  • збільшенню урожайності на 10-15 %;
  • подовженню періоду зберігання коренеплодів.

Бор (B) Найсуттєвіше з усіх мікроелементів впливає на урожайність, цукристість і лежкість коренеплодів. За його нестачі спостерігається відмирання і почорнінні як молодих листків так і точки росту, а в коренях спостерігається спочатку побуріння, а потім почорніння зовнішніх кілець судинно-провідної системи (гниль сердечка). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.Мікродобрива «Ярило» є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя — хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи — реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Сірка (S) Сірка входить до складу органічних сполук, що відіграють важливу роль в обміні речовин організму. Так, сірка входить до складу трьох амінокислот — циститу, цистеїну і метіоніну. Майже всі білки включають амінокислоти, що містять сірку, тому стає зрозуміла роль сірки в білковому обміні організму. Сірка бере участь у численних реакціях обміну (аеробна фаза дихання, синтез жирів і ін.). У складі коензиму А (СоА-SH) сірка бере участь в утворенні макроергічних зв’язків з ацильними групами кислот. Ацетілкоензім А (CH3CO~SCoA) грає роль в метаболізмі вуглеводів, жирних кислот, амінокислот.

Марганець (Mn) Впливає на збільшення вмісту цукрів, хлорофілу, поліпшує відтік цукрів з листя у коренеплід, підсилює інтенсивність дихання. Він прискорює розвиток рослин, впливає на пересування фосфору зі старіючого нижнього листя до верхнього і до репродукційних органів. Марганець підвищує водо-утримуючу здатність тканин. Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  — доступність його висока.

Застосування добрив «Ярило» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

~ Прайс ~

Створено: 2015-01-20