Розробка та виробництво комплексних мікродобрив "Ярило"

тел. (044) 360-25-04, (067) 323-09-79.
agrooptimization@gmail.com

Картопля

Картопля посідає одне з перших місць серед інших сільськогосподарських культур за універсальністю використання. Вона є важливою продовольчою, кормовою й технічною культурою.

Patates

На формування 1 т бульб і відповідної кількості бадилля картопля виносить з 1 га ґрунту, кг/га: кальцію (CaО) — 4, магнію (MgО) – 2, сірки (S) – 0,5, г: марганцю (Mn) – 0,7, заліза (Fe) – 4, цинку (Zn) – 0,65, бору (B) – 0,25, міді (Cu) – 0,2, кобальту (Сo) – 0,05.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення картоплі комплексними добривами «Ярило» знаходяться в стадії розробки.

Добрива «Ярило» є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Картопля досить вибаглива до вологи, оскільки формує велику підземну масу при відносно малорозвиненій кореневій системі. В перший період росту погано засвоює важко розчинні поживні сполуки з ґрунту. Це зумовлює підвищену віддачу картоплі на внесення добрив. Поглинання елементів картоплею відбувається впродовж всього вегетаційного періоду

Картопля доволі вибаглива рослина до багатьох мікроелементів.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя — хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності.

Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи — реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння.

У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій. Магній має велике значення у формуванні врожаю бульб картоплі, а саме: збільшує кількість бульб, посилює синтез крохмалю, знижує негативний вплив надлишкового живлення азотом. Нестача магнію знижує вміст крохмалю на 1-3% (особливо на ґрунтах легкого гранулометричного складу).

Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Бор (В) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обмінів. Бор підвищує вміст крохмалю у бульбах та поліпшує загоєння ран картоплі. Нестача бору призводить до того, що на бульбах, розмір яких зменшується, виникають тріщини і побуріння м’якоті (у випадках сильного голодування).

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих — доступність його висока.

Добрива використовуються для обробки бульб, позакореневого і кореневого підживлень та в системах крапельного зрошення. Добриво не містить хлору, що є цінним для цієї культури, оскільки дозволяє отримати бульби картоплі з підвищеним вмістом крохмалю, які не темніють при варінні. Також добрива «Ярило» забезпечують високу продуктивність картоплі, яка вирощується на чіпси. Встановлено, що добрива найбільше споживаються скоростиглими сортами картоплі у фазі бутонізації та цвітіння, а середньо та пізньостиглими — у фазі інтенсивного росту вегетативних органів та формування бульб.

Застосування добрив «Ярило» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

~ Прайс ~

Створено: 2015-01-05