Капуста – важлива овочева культура, яка вражає споживачів своїми смаковими властивостями та видовим різноманіттям (капусти: білоголова, червоноголова, цвітна, брюссельська, броколі, кольрабі, савойська, пекінська та китайська).
Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення капусти комплексними добривами «Ярило» знаходяться в стадії розробки.
Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.* в Поліссі і в західних районах Лісостепу, а також для пізніх сортів капусти, які вирощуються безрозсадним способом (додаючи перегній — мульчування). Можливо проводити одночасно з протруюванням насіння;
Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).
За потреби рекомендується додатково вносити «Ярило» Мідь, «Ярило» Цинк та «Ярило» Бор.
Вміст поживних елементів у добривах „Ярило” та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.
Застосування добрив „Ярило” сприяє:
- підвищенню життєздатності насіння;
- стимулюванню росту та розвитку рослин;
- посиленню стійкості рослин до хвороб, включаючи чорну ніжку і гниль сердечка;
- підвищенню якості продукції (вміст вітамінів, сухих речовин) та подовженню терміну її лежкості;
- збільшенню урожайності культури на 10 -15%;
- отриманню 2-го врожаю.
Для живлення рослин родини капустяних велике значення мають мікроелементи: марганець, молібден, цинк, бор, мідь та ін. Мікроелементи активізують дію ферментів, підвищують холодостійкість рослин, зменшують непродуктивні витрати вологи.Добрива «Ярило» є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.
Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.
Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.
Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.
Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих — доступність його висока.
Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.
Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.
Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя — хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи — реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.
За недостатньої забезпеченості рослин мікроелементами неможливо отримати високі врожаї, саме тому проведення позакореневих підживлень є таким важливим і ефективним заходом у технології вирощування капустяних культур.
Застосування добрив «Ярило» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.