Розробка та виробництво комплексних мікродобрив "Ярило"

тел. (044) 360-25-04, (067) 323-09-79.
agrooptimization@gmail.com

Баклажани та перець солодкий

Овочівництво захищеного ґрунту – це дуже важливий напрям сільського господарства, що забезпечує людей свіжими овочами протягом всього року. Найбільшого поширення набуло вирощування огірків і помідорів у захищеному ґрунті, проте важливим є вирощування й баштанних, пасльонових і зеленних культур. Овочі та зелень – є цінним джерелом вітамінів, особливо в зимовий період, оскільки вони містять: огірки — велику кількість Na, Cl, клітковини та ін.; томати – вітаміни B1, B2, C, P, PP, провітамін A, цукри 2,1-8,8%, яблучну і цитринову кислоти та мінеральні речовини; баклажани — цукри 2,7-4,0%, білку 0,6-1,4%, жири 0,1-0,4%, солі Р, К, Са, Fe, каротин, вітаміни групи В, клітковина; перець — вітаміни  С, В1, В2 і Е, каротин і рутин, багато ефірних олій і грубої клітковини; гарбуз — вітаміни А та Е, елементи(К, Ca, P, Mg, Fe, Cu, Zn); кавун — цукри (переважно фруктозу), елементи (Mg, К, тощо), пектин, каротин, вітаміни B1, B2, вітамін С, насіння – Zn; диня — вітаміни, мікроелементи, вона досить калорійна.

1311732075_perec-i-baklazhany

З метою формування високої продуктивності культур в закритому ґрунті слід проводити удобрення відповідно до їх потреб та запланованої урожайності. Окрім макроелементів ці рослини потребують значну кількість мікроелементів.

Незбалансоване азотне живлення та вирощування тепличних культур на субстратах, бідних на мікроелементи (молібден, залізо, мідь, марганець, бор, сірка) призводить до збільшення вмісту нітратів у продукції.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення баклажанів та перцю  комплексними мікродобривами «Ярило» знаходяться в стадії розробки.

Вміст поживних елементів у добривах „Ярило” та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

Застосування мікродобрив „Ярило” сприяє:

  • стимулюванню росту і розвитку рослин;
  • регулюванню процесів фотосинтезу і дихання (вуглеводний і білковий обміни);
  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню кількості продуктивних квіток;
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%;
  • поліпшенню показників якості врожаю;
  • подовженню терміну зберігання продукції.


Магній (Mg)
Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя — хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи — реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.Мікродобрива «Ярило» є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  — доступність його висока.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Застосування мікродобрив «Ярило» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

~ Прайс ~

Створено: 2015-01-20