Розробка та виробництво комплексних мікродобрив "Ярило"

тел. (044) 360-25-04, (067) 323-09-79.
agrooptimization@gmail.com

Звіт про виконання досліджень застосування мікродобрив «Ярило»

національна академія аграрних наук україни

Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН

 

 


 

 

Звіт

Про виконання досліджень застосування мікродобрив «Ярило»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

налив

 

 

 

 

 

Вінниця 2014


ВСТУП

 

Адаптивні технології вирощування сільськогосподарських культур передбачають оптимізацію енергетичних, матеріальних і фінансових вкладень на одиниці площі. В даних технологіях ефективність енергетичних витрат забезпечується за рахунок максимальної реалізації генетичного потенціалу сучасних сортів.

Головними складовими формування врожаю за адаптивних технологій є сорт, добрива, хімічна меліорація ґрунтів засоби захисту рослин від бур’янів, хвороб і шкідників, фактор часу і якості. Одним із важливих заходів підвищення продуктивності зернових та зернобобових культур є удосконалення системи удобрення. В умовах розвитку сучасного сільськогосподарського виробництва поряд із системами удобрення, які передбачають застосування традиційних мінеральних добрив, виникли системи удобрення третього тисячоліття в яких, як доповнення до основного удобрення та з метою підвищення продуктивності, застосовують позакореневі підживлення сучасними комплексними водорозчинними добривами. Такі системи удобрення успішно застосовуються у більшості аграрно-розвинутих країн світу. В Україні вони набули широкого застосування здебільшого у великих сільськогосподарських агроформуваннях та агрохолдингах. Необхідною передумовою для реалізації біологічного потенціалу більшості зернових та зернобобових культур та з метою покращення основних показників якості продукції є достатня кількість основних (макро-) та збалансованість за мікроелементними компонентами живлення рослин. В умовах зниження родючості ґрунтів застосування макро- та мікродобрив є актуальним заходом, який дає змогу в оптимальні (критичні) фази росту та розвитку рослин покращити їх живлення.

Системам удобрення, побудованим на принципах оптимізації живлення рослин основними макро- і мікроелементами, альтернативи не існує. Тільки за такого підходу можна регулювати живлення рослин впродовж вегетації, досягти найвищих коефіцієнтів використання ними елементів живлення з добрив, планових показників продуктивності та якості, одержувати дешевшу та конкурентоздатну сільськогосподарську продукцію.

РОЗДІЛ 1 МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження по зернових колосових і просапних культурах проводилися у польовому досліді на сірих лісових опідзолених крупнопилувато-середньосуглинкових ґрунтах Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН.

Аналізуючи сірі лісові опідзолені середньо суглинкові ґрунти слід зазначити, що вони характеризуються низьким вмістом гумусу 2,2 %. Вміст гідролізованого азоту в шарі ґрунту 0-30 см складає 8,4 мг/100 г. ґрунту, що відповідає дуже низькій забезпеченості ґрунту цим елементом, що вказує на позитивну реакцію сільськогосподарських культур на внесення азотних добрив. Поряд з дефіцитом азоту вміст рухомого фосфору в орному шарі ґрунту складає 15,8 мг на 100 г ґрунту, що відповідає дуже високій забезпеченості ґрунту цим елементом, вміст обмінного калію 12,4 мг на 100 г ґрунту, що також відповідає високій забезпеченості ґрунту цим елементом.

Погодні умови 2013-2014 сільськогосподарського року були сприятливими і позитивно впливали на ріст, розвиток, формування урожайності та хороших якісних показників сільськогосподарських культур.

Перша декада вересня 2013 року характеризувалася прохолодною, дощовою погодою. Середньодобова температура  повітря знижувалась до 15 градусів та нижче. Друга та третя декади були дощовими і з температурним режимом, який відповідає нормам першої декади жовтня, що негативно впливало на проведення підготовки ґрунту та посіву озимих культур, збиранню коренеплодів цукрових буряків.

У першій декаді жовтня після припинення тривалого дощового періоду покращились погодні умови для проведення сільськогосподарських робіт. Достатня вологозабезпеченість та підвищення температури обумовило сприятливі умови для посіву та проростання зерна озимих культур. Посів озимої пшениці було проведено 3 жовтня. До кінця місяця утримувалася тепла, без істотних опадів погода, що сприяло росту та розвитку озимої пшениці та проведенню польових робіт. Середньомісячна температура повітря була на 1,6 ºС більшою від норми і становила 9,3 ºС, тоді як опадів випало на 26 мм менше від середньо багаторічних показників (12 мм).

Погодні умови першої декади листопада сприяли росту та розвитку озимої пшениці. Сума ефективних температур вище +5ºС становила з 01 по 10.11.2013 року 190-235ºС, що вище норми. У озимої пшениці тривало кущення, утворення вузлових коренів. У третій декаді листопада озима пшениця припинила вегетацію в фазі кущіння. Висота рослин при осінньому обстеженні посівів становила 11-19 см. Стан посівів добрий. Температура повітря перевищувала багаторічні показники на 4,7 ºС і становила 6,6 ºС, кількість опадів була близька до норми    (45 мм).

У грудні була тепла, з частими туманами, з невеликою кількістю опадів погода. Температура повітря на 1,9 ºС вища від норми, тоді як опадів випало лише 11 мм (25%). Рослини озимої пшениці перебували в стані зимового спокою. У другій та третій декаді грудня перезимівля озимих культур проходила при коливанні температур від від’ємних до позитивних значень, за умови незначного снігового покриву або його відсутності. Такі погодні умови були малосприятливі для перезимівлі, так як слабшає їх морозостійкість.

У січні та лютому 2014 р. температура повітря становила -4,1 та -1,5 ºС, що на 1,7-2,8 ºС вище за середні багаторічні показники. Також спостерігали недостатню кількість опадів 22-32 мм при нормі 38-40 мм. З 23 грудня до 18 січня температурний режим відповідав весняним значенням, відсутність снігового покриву, талий ґрунт. При таких погодних  умовах озима пшениця перебувала на межі відновлення вегетації, витрачала поживні речовини та знижувала морозостійкість. З 19 січня встановлюється стійкий сніговий покрив, який поступово збільшувався. Сніговий покрив захистив озиму пшеницю від пошкодження при зниженні мінімальної температури повітря (20-25°С морозу), яке спостерігали 24-25 та 30-31 січня. Підтвердженням цього є результати відрощування, взяті 25 січня 2014 року, загибелі рослин не виявили.

На початку березня спостерігали теплу с частими туманами, без істотних опадів погоду. 12-14 березня, на два тижні раніше середніх багаторічних строків, озима пшениця відновила вегетацію. Рослини знаходилися в фазі кущення. Стан посівів добрий. До кінця місяця утримувалась тепла та суха погода, що призводило до підсихання верхніх шарів ґрунту і сприяло проведенню польових робіт в короткі строки. Проводили посів ранніх ярих культур та підготовку ґрунту під посів теплолюбивих культур.

В першій декаді квітня спостерігалися часті коливання температури за достатньої кількості опадів, що відповідало оптимальним умовам для посіву цукрових буряків. Сталий перехід середньодобової температури повітря через +10° на території області відбувся 18 квітня, в строки близькі до середніх багаторічних показників (19.04) і майже щодня випадали опади. До кінця місяця була тепла, без істотних опадів погода. Середньомісячна температура повітря становила 9,2 °С, а кількість опадів 47 мм, що відповідає середнім багаторічним показникам.

На початку травня вторгнення холодної повітряної маси обумовило заморозки на поверхні ґрунту та малу кількість опадів (42% від норми). До кінця місяця спостерігали жарку, нестійку погоду з грозами коли кількість опадів склала 127 мм (290 % від норми). Погодні явища травня сприяли швидким темпам росту та розвитку сільськогосподарських культур. Фазовий розвиток проходив з випередженням багаторічних строків на 7-14 днів.

Погодні умови червня в цілому були сприятливі для вегетації сільськогосподарських культур. Тривалий дощовий період змінився жаркою погодою на початку другої декади, що сприяло утворенню щільної ґрунтової кірки. Озима пшениця знаходилася в фазі молочної стиглості зерна, що на 6-10 днів раніше середніх багаторічних строків. Впродовж третьої декади була прохолодна, дощова погода. 26-27 червня пройшли сильні дощі, що обумовило полягання посіві зернових колосових культур. В цілому температурні показники за місяць відповідали нормі з недостатньою кількістю опадів.

Погодні умови першої декади липня в цілому були сприятливі для вегетації пізніх сільськогосподарських культур, але дощова погода не сприяла завершенню вегетації зернових культур та проведенню їх збирання. Підвищений температурний режим сприяв активному випаровуванню вологи з верхніх шарів ґрунту, що спричинило підвищену вологість повітря. Впродовж третьої декади липня утримувалася помірно тепла погода, з опадами різної інтенсивності. Полягання посівів і надмірне зволоження ґрунту призвело до ураження колосу зернових культур фузаріозом.

У першу та другу декаду серпня високі температури повітря, що утримувалися вже тривалий час, негативно впливали на вегетацію сільськогосподарських культур. Запаси вологи в ґрунті знизилися, але залишались переважно задовільними для подальшої вегетації культур.

Третя декада серпня характеризувалася значними коливаннями добових температур, зниженням нічних температур та випаданням опадів. В цілому за серпень випало 47 мм опадів (середньо-багаторічна – 68 мм), середня місячна температура повітря становила – 20,2оС, що вище середньої багаторічної майже на 3оС.

Перша та друга декада вересня характеризувалася теплою та сухою погодою. В третій декаді в результаті випадання дощів, які спостерігали 22-24 вересня, покращилися погодні умови для проведення посіву. В цілому за місяць температура повітря була близькою до норми, але кількість опадів була меншою за норму на 65 %.

Таблиця 1

Середньорічна температура повітря та сума атмосферних опадів в роки

проведення досліджень.

Показники Місяці
ІХ Х ХІ ХІІ І ІІ ІІІ ІV V VІІ VІІІ
Сума опадів, мм
2013-2014 рр. 121 12 45 10,9 32 22 17,2 47 135 53 65 47
Сер. баг. 46,0 34,0 42,0 44,0 40,0 38,0 35,0 49,0 63,0 87,0 92,0 68,0
Сума температур, 0 С
2013-2014 рр. 11,9 9,3 6,6 -0,6 -4,1 -1,5 5,8 9,2 15,5 16,6 20,2 20,2
Сер. баг. 13,4 7,6 1,8 -2,5 -5,8 -4,3 0,2 8,0 14,1 17,1 18,3 17,7

Дослідження проводились по вивченню ефективності дії позакореневих добрив та регламентів позакореневих підживлень на продуктивність озимої пшениці,  ярого ячменю, сої та кукурудзи.

РОЗДІЛ 2  РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослід 1. Застосування позакореневого підживлення мікродобрива «Ярило» на посівах озимої пшениці.

Сорт озимої пшениці – Економка.

Норма висіву 6млн/га.

Строк сівби 5.10.2014 року.

Попередник – соя.

Обробіток ґрунту: дискування на 6-8 см, оранка на 20-22 см, культивація в 2 сліди на глибину 4-5 см.

Удобрення: восени під оранку N150Р50К75

За результатами досліджень встановлено, що найбільшу урожайність було отримано при застосуванні позакореневого підживлення Ярило зерновий у дозі 2 л/га + Ярило ефективний налив – 3,0 л/га на початку фази колосіння, прибавка порівняно з контролем становила + 1,01 т/га (табл. 3). За використання такої схеми позакореневого підживлення змінювалися якісні показники. Вміст клейковини в зерні склав – 20,1 % (прибавка + 4,2 %). Відмічено аналогічну залежність до зростання частки сирого протеїну в зерні зі збільшенням дози позакореневих підживлень. Так, у контрольному варіанті цей показник становив – 9,5 %, а за умови застосування позакореневого підживлення Ярило зерновий (2 л/га) + Ярило ефективний налив (3 л/га) на початку фази колосіння озимої пшениці, він збільшився до 14,35 %, тобто прибавка склала – 4,85 %.

Таблиця 2

Урожайність та якісні показники озимої пшениці сорту Економка в залежності від регламентів позакореневих підживлень мікродобривами «Ярило» у 2014 році

Варіант Середнє, т/га Клейковина, % Вміст білку, % Вміст білку, % *
1 5,98 15,9 9,5 9,3
2 6,33 16,2 13,6 9,5
3 6,50 19,4 13,97 9,7
4 6,99 20,1 14,35 9,4

* Примітка: за результатами аналізу отриманими у лабораторії Вінницької філії ДУ «Держгрунтохорона».

Погодно-кліматичні умови, що склалися впродовж вегетаційного періоду 2014 року, сприяли поширенню хвороб на посівах озимих зернових (табл. 4). Однак, рослини на посівах проведення позакореневого підживлення мікродобривами мали кращий стан розвитку, а отже і більш потужні опорно-імунні функції. Так, у контрольному варіанті, де не використовували мікродобрива  поширеність кореневих гнилей становила – 15,9 %, а розвиток – 21,8 %. При застосуванні позакореневого підживлення у дозі 2 л/га Ярило зерновий + 3 л/га Ярило ефективний налив поширеність кореневих гнилей в посівах пшениці озимої зменшувалася до 5,0 %, а розвиток до – 7,5 %, або на 10,9 та 14,3 % відповідно, менший ніж у контрольному варіанті. Найбільша поширеність та розвиток фузаріозу колоса також відмічено на контролі – 40 та 17,5 % відповідно, а найменша (10 та 7,5 % відповідно) за аналогічного підживлення позакореневими добривами Ярило. Слід відзначити, що за умов застосування мікродобрив Ярило продуктивний ріст у фазі виходу в трубку в дозі 2 л/га поширеність фузаріозу колоса становила – 24 % а розвиток цієї хвороби був – 9,8 %, або майже вдвічі нижче ніж на варіанті без застосування мікродобрив.

Таблиця 3

Вплив позакореневих підживлень мікродобривами «Ярило»

на посівах озимої пшениці на ступінь ураження кореневими гнилями

та фузаріозом колоса у 2014 р.*

Варіант Кореневі гнилі Фузаріоз колоса
поширеність хвороби, % розвиток хвороби, % поширеність хвороби, % розвиток хвороби, %
1. Контроль (без добрив) 15,9 21,8 40,0 17,5
2. Фаза початок колосіння Ярилозерновий 2 л/га 15,0 20,0 30,0 15,0
3. Фаза вихід в трубку Ярило продуктивний ріст 2,0 л/га 14,2 17,6 24,0 9,8
4. Фаза початок колосіння Ярилозерновий 2 л/га + початок колосіння Ярило ефективний налив 3,0 л/га 5,0 7,5 10,0 7,5
*Примітка: Фаза розвитку кінець молочно-воскової стиглості

Результати розрахунків економічної ефективності вирощування пшениці озимої сорту Економка залежно від позакореневих підживлень мікродобривами Ярило показали, що за системи підживлення на початку фази колосіння з використанням мікродобрив Ярило зерновий + ефективний налив у дозах, відповідно 2 та 3 л/га додатково отримали умовно чистого прибутку 1523 грн., за рентабельності вирощування 115,8 % (табл. 5). При цьому виробничі витрати на внесення мікродобрива складали на 750 грн/га.

Незначною розбіжністю за показником рівня рентабельності відзначалися варіанти 2 та 3, відповідно 108,3 та 109,3 %, де застосовували позакореневе підживлення мікродобривами Ярило зерновий (2 л/га) на початку фази колосіння та Ярило продуктивний ріст (2 л/га) у фазі виходу в трубку.

Таблиця 4

Економічна ефективність вирощування пшениці озимої сорту Економка залежно від регламентів позакореневих підживлень мікродобривами «Ярило» у 2014 році.

Варіант Урожайність, т/га Виробничі витрати, грн/га Вартість продукції, грн/т Прибуток, грн/га Рентабельність, %
1. Контроль (без добрив) 5,98 6538 13455 6917 105,8
2. Фаза початок колосіння Ярило зерновий 2 л/га 6,33 6838 14242,5 7405 108,3
3. Фаза вихід в трубку Ярило продуктивний ріст 2,0 л/га 6,50 6988 14625 7637 109,3
4. Фаза початок колосіння Ярило зерновий 2 л/га + початок колосіння Ярило ефективний налив 3,0 л/га 6,99 7288 15727,5 8440 115,8

Дослід 2. Застосування позакореневого підживлення мікродобрива «Ярило» на посівах ярого ячменю.

Сорт ячменю ярого Барвистий.

Норма висіву 4млн/га схожого насіння.

Строк сівби 19.04.2014 року.

Попередник – гречка.

Обробіток ґрунту: дискування на 6-8см, оранка на 22см, боронування,

Культивація на 4-5 см.

Удобрення: N60Р40К60

У результаті досліджень встановлено, що використання позакореневого підживлення мікродобривами Ярило ефективний налив (3 л/га) на початку фази колосіння урожайність ячменю ярого сорту Барвистий становила – 5,05 т/га (+ 0,63 т/га до контролю), а при застосуванні Ярило зерновий (3,0 л/га) у фазі кущення + Ярило продуктивний ріст (2 л/га) + Ярило ефективний налив (3 л/га) у фазі виходу в трубку цей показник підвищився до 5,53 т/га (+ 1,11 т/га до контролю) (табл. 5).

За результатами хімічного аналізу зерна ячменю ярого сорту Барвистий виявлено, що застосування комплексних хелатних мікродобрив Ярило позитивно впливало на підвищення вмісту білку в усіх варіантах досліду (табл. 5). Так, у варіантах: 2, 3 та 4 вміст білку становив – 9,9 %, а у варіанті 5 – 9,5 %.

Таблиця 5

Урожайність та якісні показники ячменю ярого залежно від регламентів позакореневих підживлень мікродобривами «Ярило» у 2014 році, т/га, %.

 

Варіант Сер. Білок, %
1. Контроль (без добрив) 4,42 9,2
2. Фаза кущення Ярило зерновий 3,0 л/га 4,72 9,9
3. Фаза вихід в трубку Ярило продуктивний ріст 2,0 л/га 4,83 9,9
4. Фаза початок колосіння Ярило ефективний налив 3,0 л/га 5,05 9,9
5. Фаза кущення Ярило зерновий 3,0 л/га + вихід в трубку Ярило продуктивний ріст 2,0 л/га + Ярило ефективний налив 3,0 л/га 5,53 9,5

 

Результати розрахунків показали, що найбільша різниця по вартості продукції – 1695,4 грн/га була у варіанті 5, порівняно з контролем (табл. 6). При цьому додатковий умовно чистий прибуток отримали на варіантах 4 та 5, відповідно, 2641 та 2625 (+ 512 та 496 грн. до контролю, відповідно), за умови збільшення рівня рентабельності на варіантах 4 та 5 – 52,1 та 49,9 % відповідно, або 6 та 3,8 %, коли вносили Ярило ефективний налив (3 л/га) на початку фази колосіння та Ярило продуктивний ріст (2 л/га) у фазі виходу в трубку.

Таблиця 6

Економічна ефективність вирощування ячменю ярого сорту Барвистий залежно від регламентів позакореневих підживлень мікродобривами «Ярило» у 2014 році.

Варіанти Урожайність, т/га Виробничі витрати, грн/га Вартість продукції, грн/га Прибуток, грн/га Рентабельність, %
1. Контроль (без добрив) 4,42 4622 6751,2 2129 46,1
2. Фаза кущення Ярило зерновий 3,0 л/га 4,72 5072 7209,4 2137 42,1
3. Фаза вихід в трубку Ярило продуктивний ріст 2,0 л/га 4,83 4922 7377,4 2455 49,9
4. Фаза початок колосіння Ярило ефективний налив 3,0 л/га 5,05 5072 7713,4 2641 52,1
5. Фаза кущення Ярило зерновий 3,0 л/га + вихід в трубку Ярило продуктивний ріст 2,0 л/га + Ярило ефективний налив 3,0 л/га 5,53 5822 8446,6 2625 45,1

Дослід 3. Застосування позакореневого підживлення мікродобривами «Ярило» на посівах кукурудзи.

Гібрид кукурудзи Яровець 243 МВ

Норма висіву 22 кг/га схожого насіння.

Строк висіву 20.05.2014року.

Попередник кукурудза.

Обробіток ґрунту: дискування на 6-8 см, оранка на 22-24 см, боронування, культивація на 5-6 см.

Удобрення N68

Дослідженнями встановлено залежність впливу позакореневих хелатних мікродобрив Ярило на ростові і продуційні процеси рослин кукурудзи гібриду Яровець 243 МВ. Виявлено, що найбільшу урожайність (12,5 т/га, або + 2,5 т/га до контролю) було отримано у варіанті 5, де у фазі 3-4 листки застосовували підживлення мікродобривом Ярило активний старт (2 л/га) + Ярило кукурудза (2 л/га) у фазі 6-8 листків + Ярило продуктивний ріст (2 л/га) + Ярило цинк (1 л/га) та Ярило ефективний налив (3 л/га) у фазі цвітіння (табл. 7).

Таблиця 7

Урожайність та якісні показники кукурудзи залежно від застосування позакореневих підживлень мікродобривами «Ярило» у 2014 році, т/га, %.

Варіанти Середнє, т/га Вміст білку, %
1. Контроль 10,0 6,6
2. Фаза 3-4 листків  Ярило активний старт 2 л/га 10,8 6,6
3. Фаза 6-8 листків Ярило кукурудза 2,0 л/га + Ярило продуктивний ріст 2,0 л/га 11,8 6,0
4. Фаза цвітіння Ярило цинк 1,0 л/га + Ярило ефективний налив 3,0 л/га 11,6 6,0
5. Фаза 3-4 листків  Ярило активний старт 2 л/га + 6-8 листків Ярило кукурудза 2,0 л/га + Ярило продуктивний ріст 2,0 л/га + цвітіння Ярило цинк 1,0 л/га + Ярило ефективний налив 3,0 л/га 12,5 6,36

Слід зазначити, що у варіанті 2 та у контролі був найбільший вміст білку – 6,6 %, а у варіантах: 3 та 4 найменший – 6,0 %.

За результатами розрахунків економічної ефективності вирощування кукурудзи гібриду Яровець 243 МВ залежно від регламентів позакореневих підживлень мікродобривами Ярило встановлено, що у варіанті 5, де вартість продукції була 22500 грн/га, а виробничі витрати 7033 грн/га, або на 1481 грн/га більше порівняно з контролем, умовно чистий прибуток становив 15467 грн/га (+ 3019 грн/га до контролю) з рівнем рентабельності – 220 %.

Наближеними та максимальним значеннями за показником рівня рентабельності відзначалися варіанти 3 та 4, де посіви підживлювалися у фазі 6-8 листків Ярило кукурудза (2 л/га) + Ярило продуктивний ріст (2 л/га) та у фазі цвітіння Ярило цинк (1 л/га) + Ярило ефективний налив (3 л/га), відповідно – 245 та 239 % (табл. 8).

Таблиця 8

Економічна ефективність вирощування кукурудзи залежно від

позакореневих підживлень мікродобривами «Ярило» у 2014 році.

Варіант Урожайність, т/га Виробничі витрати, грн./га Вартість продукції, грн./т Прибуток, грн./га Рентабельність, %
Контроль 10,0 5552 18000 12448 224
Фаза 3-4 листків  Ярило активний старт 2 л/га 10,8 5852 19440 13588 232
Фаза 6-8 листків Ярило кукурудза 2,0 л/га + Ярило продуктивний ріст 2,0 л/га 11,8 6152 21240 15088 245
Фаза цвітіння Ярило цинк 1,0 л/га + Ярило ефективний налив 3,0 л/га 11,6 6152 20880 14728 239
Фаза 3-4 листків  Ярило активний старт 2 л/га + 6-8 листків Ярило кукурудза 2,0 л/га + Ярило продуктивний ріст 2,0 л/га + цвітіння Ярило цинк 1,0 л/га + Ярило ефективний налив 3,0 л/га 12,5 7033 22500 15467 220

Дослід 4. Застосування позакореневого підживлення

мікродобрива «Ярило» на посівах сої.

Сорт сої Золотиста

Норма висіву 0,8 млн./га схожого насіння.

Строк висіву 30.04.2014року.

Попередник-озима пшениця.

Обробіток ґрунту: дискування на 6-8 см, оранка на 22-24 см, боронування, культивація на 4-5 см.

Встановлено, що обробка насіння, безпосередньо перед посівом мікродобривами Ярило олійний (0,7 л/га) + Ярило молібден (0,3 л/га) позитивно впливала на ростові та продуційні процеси рослин сої сорту Золотиста, що в свою чергу підвищило продуктивність посівів. Найбільшу урожайність – 3,42 та 3,13 т/га було отримано у варіантах 5 та 6, де застосовували обробку насіння перед посівом та позакореневе підживлення посівів мікродобривами Ярило активний старт (2,5 л/га) + Ярило молібден (0,3 л/га) у фазі 2-3 трійчастих листків та на початку фази бутонізації Ярило олійний (2,0 л/га) + Ярило продуктивний ріст (2 л/га) у варіанті 5 і аналогічна схема підживлення посівів, але з додатковим підживленням в кінці фази цвітіння Ярило ефективний налив (3 л/га) у варіанті 6 (табл. 9).

Таблиця 9

Урожайність та якісні показники сої сорту Золотиста залежно від

застосування позакореневих підживлень мікродобривами «Ярило» у 2014 році, т/га, %.

Варіанти Необроб. насіння Оброблене насіння 0,7л.Акт.старт+0,3л.Мо
Врожайн.т/га Білок% Врожайн.т/га Білок%
1,87 34,8 2,14 33,1
Фаза 2-3 трійчастих листків: « Активний старт» 2 л/га+ « Ярило молібден»0,3 л/га 2,57 30,8 2,8 31,2
Фаза початку бутонізації: «Ярило олійний» 2 л/га+ «Ярило продуктивний ріст» 2 л/га 2,46 31,5 2,72 31,2
Фаза кінця цвітіння: «Ярило ефективний налив» 3 л/га 2,68 32,0 2,94 33,7
Фаза 2-3 трійчастих лист.: «Ярило активний старт» 2,5 л/га+ «Ярило молібден» 0,3 л/га. Фаза бутонізації: «Ярило олійний» 2 л/га+ «продуктивний ріст» 2 л/га 2,95 32,2 3,13 33,5
Фаза 2-3 трійчастих лист.: «Ярило активний старт» 2,5 л/га+ «Ярило молібден» 0,3 л/га. Фаза бутонізації: «Ярило олійний» 2 л/га+ «Продуктивний ріст» 2 л/га. Фаза цвітіння: «Ефективний налив» 3 л/га. 3,15 _ 3,42 _

Слід відзначити, що у варіантах 5 та 6, з аналогічними схемами підживлення, але без обробки насіння безпосередньо перед висівом (згідно схеми досліду) ми також спостерігали найвищий рівень урожайності, який становив, відповідно – 2,95 та 3,15 т/га. При цьому вміст білку в насінні варіанту 5 без обробки насіння мікродобривами становив – 32,2 %, а з обробкою насіння 33,5 %. Найвищий рівень за цим показником був на контролі (без обробки насіння) та у 4 варіанті (з обробкою насіння), відповідно – 34,8 та 33,7 %.

За результатами розрахунків встановлено, що найвищий рівень рентабельності (110 %) при виробничих витратах – 7159 грн/га та умовно чистому прибутку 7865 грн/га, було отримано у варіанті 5, де поряд з вищевказаною системою застосування підживлення посівів, застосовували передпосівну обробку насіння мікродобривами. Варіанти 4 та 6 мали незначне відхилення від максимального за показником рівня рентабельності, відповідно – 107 та 108 %. За аналогічної вищевказаній системі застосування мікродобрив в посівах сої варіанту 6, але без передпосівної обробки насіння, рівень рентабельності був 96 % та передбачав виробничі витрати – 7729 грн/га (+ 1542 грн/га) при отриманій вартості кінцевої продукції – 15120 грн/т з умовно чистим прибутком – 7391 грн/га (+ 4602 грн/га) (табл. 10). Варіанти 4 та 5 мали незначне відхилення від максимального показника рівня рентабельності у блоці варіантів без передпосівної обробки насіння, відповідно – 94 та 95 %.

Отже, передпосівна обробка насіння мікродобривами Ярило олійний у дозі 0,7 л/га + Ярило молібден 0,3 л/га у поєднанні з позакореневим підживленням посівів: 1-ше у фазі 2-3 трійчастих листків Ярило активний старт (2,5 л/га) + Ярило молібден (0,3 л/га), 2-ге на початку фази бутонізації Ярило олійний (2,0 л/га) + Ярило продуктивний ріст (2 л/га) та 3-тє наприкінці фази цвітіння Ярило ефективний налив (3,0 л/га) позитивно впливають на ростові і продукуючі процеси у рослинах сої сорту Золотиста, що позитивно відображується у вигляді збільшення рівня урожайності та якості продукції і як наслідок впливає на показники економічної ефективності.

Таблиця 10

Економічна ефективність вирощування сої сорту Золотиста

 залежно від регламентів позакореневих підживлень мікродобривами «Ярило» у 2014 році.

Варіант Урожайність, т/га Виробничі витрати, грн./га Вартість продукції, грн./т Прибуток, грн./га Рентабельність, %
обробка насіння 1 2,14 6367 10272 3905 61
2 2,80 6787 13440 6635 98
3 2,72 6967 13056 6089 87
4 2,94 6817 14112 7295 107
5 3,13 7159 15024 7865 110
6 3,42 7909 16416 8507 108
без обробки насіння 1 1,87 6187 8976 2789 45
2 2,57 6607 12336 5729 87
3 2,46 6787 11808 5021 74
4 2,68 6637 12864 6227 94
5 2,95 7279 14160 6881 95
6 3,15 7729 15120 7391 96

Висновки:

  1. Максимальну урожайність зерна озимої пшениці у сорту Економка – 6,99 т/га одержали при застосуванні позакореневого підживлення посівів на початку фази колосіння мікродобривом Ярило зерновий у дозі 2 л/га + Ярило ефективний налив 3 л/га. При цьому вміст клейковини в зерні становив – 20,1 %, білку – 14,35 %. Дана система підживлення посівів передбачала виробничі витрати – 7288 грн/га, і забезпечує додатково прибутку 750 грн/га за рівень рентабельності вирощування 115,8 %.
  2. Застосування на посівах ячменю ярого сорту Барвистий мікродобрива Ярило зерновий у дозі 3,0 л/га у фазі кущення + Ярило продуктивний ріст 2,0 л/га та Ярило ефективний налив у фазі виходу в забезпечило найбільшу урожайність 5,53 т/га з вмістом білку в зерні 9,5 %. Збільшення виробничих витрат на 450 грн/га забезпечило збільшення прибутку на 512 грн/га та рентабельності – 6 %.
  3. Позакореневі підживлення мікродобривами (Ярило активний старт (2 л/га) у фазі 3-4 листків + Ярило кукурудза (2 л/га) у фазі 6-8 листків + Ярило продуктивний ріст (2 л/га) + Ярило цинк (1 л/га) та Ярило ефективний налив (3 л/га) у фазі цвітіння) посівів кукурудзи гібриду Яровець 243 МВ забезпечили максимальну урожайність зерна на рівні – 12,5 т/га з вмістом білку 6,36 %. Збільшення виробничих витрат на 600 грн/га дало можливість отримати додатково чистого прибутку 2000 грн/га було за умови використання у фазі 6-8 листків мікродобрива Ярило кукурудза у дозі 2,0 л/га + Ярило продуктивний ріст 2,0 л/га.
  4. Найбільшу урожайність сої сорту Золотиста – 3,42 т/га було отримано за умови обробки насіння перед посівом мікродобривами Ярило олійний у дозі 0,7 л/га + Ярило молібден 0,3 л/га у поєднанні з позакореневим підживленням посівів: 1-ше у фазі 2-3 трійчастих листків Ярило активний старт (2,5 л/га) + Ярило молібден (0,3 л/га), 2-ге на початку фази бутонізації Ярило олійний (2,0 л/га) + Ярило продуктивний ріст (2 л/га) та 3-тє наприкінці фази цвітіння Ярило ефективний налив (3,0 л/га). За такої системи використання мікродобрив на посівах сої виробничі витрати складали 7909 грн./га, вартість внесення добрив та самих добрив – 1542 грн./га, додатково отримали чистого прибутку 3060 грн/га, за рівня рентабельності 108 %.

Створено: 2015-01-28